чолобиття
ЧОЛОБИТТЯ́, я́, с., іст.
Подання чолобитної.
Гетьман Однокрил і всі його поплічники вірнопідданим чолобиттям канючать собі в царя в довічну й повну власність міста і села України (О. Ільченко);
Пригорнули чужі утлого, піклуються, варянку всяку доносюють [підносять], ба це б, ба те б... Проте збанував за вами люто, чолобиття посилає, а через неділю й сам доскочить! (К. Гриневичева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чолобиття — [чолобиет':а] -т':а Орфоепічний словник української мови
- чолобиття — чолобиття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- чолобиття — -я, с., іст. Подання чолобитної. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чолобиття — ЧОЛОБИТТЯ́, я́, с., іст. Подання чолобитної. Гетьман Однокрил і всі його поплічники вірнопідданим чолобиттям канючать собі в царя в довічну й повну власність міста і села України (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 295). Словник української мови в 11 томах