чолобиття

ЧОЛОБИТТЯ́, я́, с., іст. Подання чолобитної.

Гетьман Однокрил і всі його поплічники вірнопідданим чолобиттям канючать собі в царя в довічну й повну власність міста і села України (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 295).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чолобиття — [чолобиет':а] -т':а Орфоепічний словник української мови
  2. чолобиття — ЧОЛОБИТТЯ́, я́, с., іст. Подання чолобитної. Гетьман Однокрил і всі його поплічники вірнопідданим чолобиттям канючать собі в царя в довічну й повну власність міста і села України (О. Словник української мови у 20 томах
  3. чолобиття — чолобиття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. чолобиття — -я, с., іст. Подання чолобитної. Великий тлумачний словник сучасної мови