1. Словник української мови у 20 томах

чоловіцтво

ЧОЛОВІ́ЦТВО, а, с.

1. Збірн. до чолові́к 1.

Усяке поміж чоловіцтвом та жіноцтвом водиться й не переводиться, така доля (Є. Гуцало);

Всілякі добродії подейкували, що вродливиця Марія Кодак могла б непогано влаштувати особисте життя, якби не легковажила з чоловіцтвом (В. Логвиненко).

2. заст. Людство.

Прийде день великої відради: Чоловіцтво, змучене украй, Ворожду закине братства ради, На землі побачать люди рай (П. Грабовський);

Се ж остатня війна! Се до бою Чоловіцтво зі звірством стає (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чоловіцтво — Людство Словник чужослів Павло Штепа
  2. чоловіцтво — чолові́цтво іменник середнього роду людство рідко Орфографічний словник української мови
  3. чоловіцтво — -а, с., збірн., заст. Людство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чоловіцтво — ЛЮ́ДСТВО (всі люди землі, людське суспільство), ЛЮ́ДНІСТЬ, ЛЮ́ДСЬКІСТЬ, ЛЮ́ДСЬКЕ́ ПЛЕ́М'Я, РІД ЛЮ́ДСЬКИ́Й, ЧОЛОВІ́ЦТВО заст. Чи позбудеться колись людність відчуття страху смерті? (П. Словник синонімів української мови
  5. чоловіцтво — ЧОЛОВІ́ЦТВО, а, с., збірн., заст. Людство. Прийде день великої відради: Чоловіцтво, змучене украй, Ворожду закине братства ради, На землі побачать люди рай (Граб., І, 1959, 120); Се ж остатня війна! Се до бою Чоловіцтво зі звірством стає (Фр., XI, 1952, 495). Словник української мови в 11 томах