чоловіцтво
ЧОЛОВІ́ЦТВО, а, с., збірн., заст. Людство.
Прийде день великої відради: Чоловіцтво, змучене украй, Ворожду закине братства ради, На землі побачать люди рай (Граб., І, 1959, 120);
Се ж остатня війна! Се до бою Чоловіцтво зі звірством стає (Фр., XI, 1952, 495).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чоловіцтво — Людство Словник чужослів Павло Штепа
- чоловіцтво — ЧОЛОВІ́ЦТВО, а, с. 1. Збірн. до чолові́к 1. Усяке поміж чоловіцтвом та жіноцтвом водиться й не переводиться, така доля (Є. Гуцало); Всілякі добродії подейкували, що вродливиця Марія Кодак могла б непогано влаштувати особисте життя... Словник української мови у 20 томах
- чоловіцтво — чолові́цтво іменник середнього роду людство рідко Орфографічний словник української мови
- чоловіцтво — -а, с., збірн., заст. Людство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чоловіцтво — ЛЮ́ДСТВО (всі люди землі, людське суспільство), ЛЮ́ДНІСТЬ, ЛЮ́ДСЬКІСТЬ, ЛЮ́ДСЬКЕ́ ПЛЕ́М'Я, РІД ЛЮ́ДСЬКИ́Й, ЧОЛОВІ́ЦТВО заст. Чи позбудеться колись людність відчуття страху смерті? (П. Словник синонімів української мови