1. Словник української мови у 20 томах

чоловічина

ЧОЛОВІ́ЧИНА¹, и, ч., розм.

Те саме, що чолові́к.

Чоловічина він непоказний собою – скидається весь на велику мурашку, поперев'язувану горбками (П. Козланюк);

Дідові подобалось, як жінка схарактеризувала його ворога. – Поганий чоловічина, нема де правди діти, – сказав дід (В. Гжицький);

– От чоловічина... Для своєї наживи готовий у вогонь і воду, а для загального добра і пальцем не ворухне... (В. Кучер).

ЧОЛОВІ́ЧИНА², и, ж., розм.

М'ясо людини.

Пахне чоловічиною.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чоловічина — див. людина Словник синонімів Вусика
  2. чоловічина — чолові́чина 1 іменник чоловічого роду, істота чоловік розм. чолові́чина 2 іменник жіночого роду м'ясо людини розм. Орфографічний словник української мови
  3. чоловічина — I -и, ч., розм. Те саме, що чоловік. II -и, ж., розм. М'ясо людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чоловічина — ЧОЛОВІ́К (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНА розм., ЧОЛОВ'ЯГА розм., МУЖЧИ́НА розм., ДЯ́ДЬКО розм., ДЯ́ДЯ розм., ДЯ́ДЬО розм., МУЖИ́К заст., ХЛОП діал., БАДІ́КА діал. Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки — спинились і збились в купу (М. Словник синонімів української мови
  5. чоловічина — Чолові́чина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чоловічина — ЧОЛОВІ́ЧИНА¹, и, ч„ розм. Те саме, що чолові́к. Чоловічина він непоказний собою — скидається весь на велику мурашку, поперев’язувану горбками (Козл., Ю. Крук, 1957, 107); Дідові подобалось, як жінка схарактеризувала його ворога. Словник української мови в 11 томах
  7. чоловічина — Чоловічина, -ни м. Человѣкъ. Чоловічина! одна душа в чоботі, друга в животі, а третя по світу. Ном. № 2970. Словник української мови Грінченка