чолов'яга
ЧОЛОВ'Я́ГА, и, дав. і місц. зі, ч., розм.
1. Збільш. до чолові́к 1.
До кабінету зайшов високий, дебелий чолов'яга у білому халаті (Л. Дмитерко);
Артур мав низький глухуватий голос, що так не пасував до його дебелої статури зрілого чолов'яги (А. Хорунжий);
Фан Савич, високий, з офіцерською виправкою, худорлявий чолов'яга років п'ятдесяти з гаком, зовсім не був схожий на художника (Ю. Збанацький).
2. фам. (з відтінком доброзичливого ставлення). Те саме, що чолові́к 1, 3.
Еней, правдивий чолов'яга, Побачивши такий нелад, Що вража, зрадивши, ватага Послать фригійців дума в ад, Кричить: – Чи ви осатаніли! (І. Котляревський);
– Зять собі й нічого чолов'яга, але дочка моя вдалась лиха-прелиха... (І. Нечуй-Левицький);
Карпенко – славний чолов'яга, він увесь – як на долоні, й крихти за душею не втаїть (Є. Гуцало).
Значення в інших словниках
- чолов'яга — див. високий; людина; сильний Словник синонімів Вусика
- чолов'яга — [чоловйага] -гие, д. і м. -йаз'і, ч. Орфоепічний словник української мови
- чолов'яга — Мужчина, людисько, людець Словник чужослів Павло Штепа
- чолов'яга — чолов'я́га іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- чолов'яга — чолов'я́га мужчина, чоловік (м, ср, ст): Відвернулася від дверей, які, кланяючись, відчиняв якийсь чолов'яга у портієрській шапці (Ярославська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- чолов'яга — -и, ч., розм. 1》 Збільш. до чоловік. 2》 Те саме, що чоловік 1), 3) Великий тлумачний словник сучасної мови
- чолов'яга — ЧОЛОВІ́К (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНА розм., ЧОЛОВ'ЯГА розм., МУЖЧИ́НА розм., ДЯ́ДЬКО розм., ДЯ́ДЯ розм., ДЯ́ДЬО розм., МУЖИ́К заст., ХЛОП діал., БАДІ́КА діал. Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки — спинились і збились в купу (М. Словник синонімів української мови
- чолов'яга — Чолов'яга, -ги м. Человѣкъ. Еней правдивий чолов'яга. Котл. Ен. VI. 71. Що скаже, те й зробить: удача міцна в чолов'яги. Г. Барв. 448. Так видно собі чолов'яга, а може і пан. О. 1862. І. 76. Словник української мови Грінченка