чолов'яга

Чолов'яга, -ги

м. Человѣкъ. Еней правдивий чолов'яга. Котл. Ен. VI. 71. Що скаже, те й зробить: удача міцна в чолов'яги. Г. Барв. 448. Так видно собі чолов'яга, а може і пан. О. 1862. І. 76.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чолов'яга — див. високий; людина; сильний Словник синонімів Вусика
  2. чолов'яга — [чоловйага] -гие, д. і м. -йаз'і, ч. Орфоепічний словник української мови
  3. чолов'яга — Мужчина, людисько, людець Словник чужослів Павло Штепа
  4. чолов'яга — ЧОЛОВ'Я́ГА, и, дав. і місц. зі, ч., розм. 1. Збільш. до чолові́к 1. До кабінету зайшов високий, дебелий чолов'яга у білому халаті (Л. Дмитерко); Артур мав низький глухуватий голос, що так не пасував до його дебелої статури зрілого чолов'яги (А. Словник української мови у 20 томах
  5. чолов'яга — чолов'я́га іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  6. чолов'яга — чолов'я́га мужчина, чоловік (м, ср, ст): Відвернулася від дверей, які, кланяючись, відчиняв якийсь чолов'яга у портієрській шапці (Ярославська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. чолов'яга — -и, ч., розм. 1》 Збільш. до чоловік. 2》 Те саме, що чоловік 1), 3) Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. чолов'яга — ЧОЛОВІ́К (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНА розм., ЧОЛОВ'ЯГА розм., МУЖЧИ́НА розм., ДЯ́ДЬКО розм., ДЯ́ДЯ розм., ДЯ́ДЬО розм., МУЖИ́К заст., ХЛОП діал., БАДІ́КА діал. Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки — спинились і збились в купу (М. Словник синонімів української мови