чолопок
ЧОЛОПО́К, пка́, ч., діал.
Вершина, верх гори.
Неподалік цукроварні стара вибита шосейка повела їх понад ставом праворуч, і тут за кленами, ген-ген на чолопку горбка, заголубіла тихим дивом фарбована дерев'яна церковця з маківкою дзвіниці... (з наук. літ.);
// Верх, вершина чого-небудь.
Жадібно роззираючись, клав [автор] у комору пам'яті все, що траплялось, йому на очі: і погрібник із високим чолопком, на якому розсядисто стримів куль соломи... (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чолопок — ЩОЛОПОК, (гори) верх, вершечок, шпиль, (голови) маківка; чолопочок. Словник синонімів Караванського
- чолопок — див. вершина Словник синонімів Вусика
- чолопок — чолопо́к іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- чолопок — -пка, ч., діал. Те саме, що щолопок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чолопок — ЧОЛОПО́К, пка́, ч., діал. Те саме, що щолопо́к. Словник української мови в 11 томах