чолопочок
ЧОЛОПО́ЧОК, чка, ч., діал.
Зменш.-пестл. до чолопо́к.
На самісінькому чолопочку шпиля манячіла [маячіла] та мріла в імлі чорна струнка постать (І. Нечуй-Левицький);
Шапка на самому чолопочку (Сл. Б. Грінченка);
* Образно. Ще рожевіли хмарини в чолопочку неба, ще спалахували угорі червоно ластівки, а на сад, на хату, на чорну грядку городу, гаптовану зеленим шитвом сходів, опускалася ніч (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чолопочок — чолопо́чок іменник чоловічого роду вершина гори діал. Орфографічний словник української мови
- чолопочок — -чка, ч., діал. Зменш.-пестл. до чолопок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чолопочок — ЧОЛОПО́ЧОК, чка, ч., діал. Зменш.-пестл. до чолопо́к. На самісінькому чолопочку шпиля манячіла та мріла в імлі чорна струнка постать (Н.-Лев., IV, 1956, 258); Шапка на самому чолопочку (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- чолопочок — Чолопок, -пка м. = щолопок. ум. чолопо́чок. Шапка на самому чолопочку. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка