чорнильник

ЧОРНИ́ЛЬНИК, а, ч., розм., заст.

Гриб, чорну масу якого додавали раніше до чорнила або туші, якими писали або підписували державні папери.

На старій купі гною частенько можна знайти ковпакуваті гриби на тонких ніжках. Це гнойовики, або чорнильники .. , або вужачі гриби (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me