чорновий

ЧОРНОВИ́Й, а́, е́.

1. Написаний начорно, підготовлений попередньо, не остаточно; протилежне чистовий.

Чорнові записи;

У ситуації усного мовлення можливість попередньої обробки тексту (пор. писемну форму монолога) виключається. “Чорнового” варіанта тут не буває (з наук. літ.);

// Признач. для перших, не чистових записів.

Чорновий зошит.

2. Зробл. не остаточно, ще не оброблений.

Франко дуже багато і наполегливо працював над віршем [“Каменярі”]. Починаючи від першого задуму, перших, чорнових накреслень після виходу з тюрми влітку 1878 року і кінчаючи останньою редакцією в антології “Акорди”, виданій у 1903 р., він постійно вдосконалював образну систему, мову твору (з наук. літ.);

Бажаючи побачити п'єсу на сцені та вважаючи надрукований варіант лише чорновим, необробленим, Квітка доробляє комедію [“Дворянские выборы”] (із журн.);

// спец. Пов'язаний із первинною стадією виробництва.

Після чорнової обробки на звичайному токарному верстаті деревину розпарюють, а потім пресують (з наук. літ.);

// спец. Признач. для первинного оброблення.

Залежно від характеру виконуваних операцій різці поділяються на чорнові і чистові (з наук. літ.).

3. Підсобний, допоміжний, підготовчий.

Шлях до спортивних вершин лежить через “чорнову” роботу – невтомну, повсякденну .. Щоденні тренування, численні матчі, постійні роз'їзди – таке життя футболіста (з газ.);

Ніхто з журналістів не повинен цуратися кропіткої чорнової роботи (з газ.).

4. спец. Який містить значну кількість домішок (про кольорові метали).

При рафінуванні міді сухим способом чорнову мідь сплавляють у струмині повітря (з навч. літ.).

5. у знач. ім. чорнова́, вої, ж., розм. Офіційне повідомлення про загибель воїна, офіцера.

Дядькові слова додавали нам віри, тільки одного – Левка Матвієнка – вони не переконали: “Та як же він повернеться, коли ми получили чорнову і на могилах хрест стоїть?” – але ж то хрест не справжній, – заспокоював дядько Федір (з публіц. літ.).