чорноземний
ЧОРНОЗЕ́МНИЙ, а, е.
Прикм. до чорно́зем.
Берег тут [на р. Буг] чорноземний, трав'янистий, і вода не шипить, як на піску, а глухо клекоче (М. Стельмах);
// Багатий на чорнозем.
– Мало! – повторив лісничий. – Степи, чорноземний край. Тут, дорогі мої, хвилюються пшеничні і житні океани. (О. Донченко);
// перен., розм. По-селянському щирий, безпосередній, міцний.
Він аж схлипнув від хвилювання, оцей бідолашний чорноземний Ромео, в полотняній сорочці і притертих на колінах штанях (І. Цюпа);
* Образно. Буде .. розцвіт літератури – не конфетної, мішурної, панської, а справжньої, міцної, залізної, чорноземної літератури (В. Еллан-Блакитний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чорноземний — див. чорний Словник синонімів Вусика
- чорноземний — чорнозе́мний прикметник Орфографічний словник української мови
- чорноземний — -а, -е. Прикм. до чорнозем. || перен., розм. По-селянському щирий, безпосередній, міцний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чорноземний — ЧОРНОЗЕ́МНИЙ, а, е. Прикм. до чорно́зем. Берег тут [на р. Буг] чорноземний, трав’янистий, і вода не шипить, як на піску, а глухо клекоче (Стельмах, II, 1962, 57); // Багатий на чорнозем. Словник української мови в 11 томах
- чорноземний — Чорноземний, -а, -е Черноземный. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка