1. Словник української мови в 11 томах

чорноземний

ЧОРНОЗЕ́МНИЙ, а, е. Прикм. до чорно́зем.

Берег тут [на р. Буг] чорноземний, трав’янистий, і вода не шипить, як на піску, а глухо клекоче (Стельмах, II, 1962, 57);

// Багатий на чорнозем.

Основними районами вирощування гороху є чорноземна лісостепова і нечорноземна смуги європейської частини СРСР (Зерн. боб. культ., 1956, 12);

// перен., розм. По-селянському щирий, безпосередній, міцний.

Він аж схлипнув від хвилювання, оцей бідолашний чорноземний Ромео, в полотняній сорочці і притертих на колінах штанях (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 130);

*Образно. Буде.. розцвіт літератури — не конфетної, мішурної, панської, а справжньої, міцної, залізної, чорноземної літератури (Еллан, II, 1958, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорноземний — див. чорний Словник синонімів Вусика
  2. чорноземний — ЧОРНОЗЕ́МНИЙ, а, е. Прикм. до чорно́зем. Берег тут [на р. Буг] чорноземний, трав'янистий, і вода не шипить, як на піску, а глухо клекоче (М. Стельмах); // Багатий на чорнозем. – Мало! – повторив лісничий. – Степи, чорноземний край. Словник української мови у 20 томах
  3. чорноземний — чорнозе́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. чорноземний — -а, -е. Прикм. до чорнозем. || перен., розм. По-селянському щирий, безпосередній, міцний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чорноземний — Чорноземний, -а, -е Черноземный. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка