1. Словник української мови в 11 томах

чорноземля

ЧОРНО́ЗЕМЛЯ, і, ж. Те саме, що чорно́зем.

Свіжі боки провалля зверху починались рівною смужкою чорноземлі, далі йшла глина (Досв., Вибр., 1959, 201);

В долині лежала масна чорноземля, з якої буйно й весело виростали густі трави й кущі (Загреб., Шепіт, 1966, 17);

Чорноземля важко повзе плитами з блискучої полиці сахівського плуга, на чепігах міцно лежать засмажені вітрами й сонцем вузлуваті руки (Епік, Тв., 1958, 529).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорноземля — див. Земля Словник синонімів Вусика
  2. чорноземля — ЧОРНО́ЗЕМЛЯ, і, род. мн. мель, ж. Те саме, що чорно́зем. Свіжі боки провалля зверху починались рівною смужкою чорноземлі, далі йшла глина (Олесь Досвітній); В долині лежала масна чорноземля, з якої буйно й весело виростали густі трави й кущі (П. Словник української мови у 20 томах
  3. чорноземля — чорно́земля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. чорноземля — -і, ж. Те саме, що чорнозем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чорноземля — Чорно́земля, -лі, -лею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чорноземля — Чорноземля, -лі ж. Черноземъ. Словник української мови Грінченка