1. Словник української мови у 20 томах

чорнокрилий

ЧОРНОКРИ́ЛИЙ, а, е.

Який має чорні крила.

Летить ворон чорнокрилий (М. Шашкевич);

Чорнокрилі, білогруді щебетухи [ластівки] своїми піснями звеселяють доярок, і дівчата гордяться, що в них така весела ферма (І. Цюпа);

* Образно. Нехай у діда п'яного, Наума, Його зловісна, чорнокрила дума, Що хилиться від неї голова, Зросте, злетить, як туча громова, І вдарить... (М. Рильський);

Зав'яжіть мені хусткою очі, – все одно я зумію знайти і в пітьмі чорнокрилої ночі всі провулки, двори і мости (М. Упеник);

Без турботи і горя Чудо-риба живе... Повстає чорнокрила Буря зла і стосила... Чудо-рибу спіткала недоля-біда, Закрутила у хвилі, На пісок викида (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнокрилий — чорнокри́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. чорнокрилий — -а, -е. Який має чорні крила. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чорнокрилий — ЧОРНОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який має чорні крила. Летить ворон чорнокрилий (Пісні та романси.., II, 1956, 57); Чорнокрилі, білогруді щебетухи [ластівки] своїми піснями звеселяють доярок, і дівчата гордяться, що в них така весела ферма (Цюпа, Вічний вогонь... Словник української мови в 11 томах
  4. чорнокрилий — Чорнокрилий, -а, -е Чернокрылый. Галочки чорнокрилі. Чуб. V. 948. Ластівочка чорнокрила. Млак. 14. Словник української мови Грінченка