1. Словник української мови в 11 томах

чорнокрилий

ЧОРНОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який має чорні крила.

Летить ворон чорнокрилий (Пісні та романси.., II, 1956, 57);

Чорнокрилі, білогруді щебетухи [ластівки] своїми піснями звеселяють доярок, і дівчата гордяться, що в них така весела ферма (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 68);

*Образно. Нехай у діда п’яного, Наума, Його зловісна, чорнокрила дума, Що хилиться від неї голова, Зросте, злетить, як туча громова, І вдарить… (Рильський, II, 1956, 85);

Зав’яжіть мені хусткою очі,— все одно я зумію знайти і в пітьмі чорнокрилої ночі всі провулки, двори і мости (Уп., Вітчизна миру, 1951, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнокрилий — ЧОРНОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який має чорні крила. Летить ворон чорнокрилий (М. Шашкевич); Чорнокрилі, білогруді щебетухи [ластівки] своїми піснями звеселяють доярок, і дівчата гордяться, що в них така весела ферма (І. Цюпа); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  2. чорнокрилий — чорнокри́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чорнокрилий — -а, -е. Який має чорні крила. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чорнокрилий — Чорнокрилий, -а, -е Чернокрылый. Галочки чорнокрилі. Чуб. V. 948. Ластівочка чорнокрила. Млак. 14. Словник української мови Грінченка