1. Словник української мови у 20 томах

чорноокий

ЧОРНОО́КИЙ, а, е.

Який має чорні, темні очі.

Двоє дітей були круглі, повновиді, чорноокі і дуже веселі (І. Франко);

Настя так полюбила чорнооку і кругловиду Галю, що часом більше піклувалася коло неї, ніж коло свого білоголового Івася (Панас Мирний);

Чорноокий юнак стояв на тому самому місці. Спішений, розгублений, безцільно крутив у руках нагайкою (О. Гончар);

// у знач. ім. чорноо́кий, кого, ч.; чорноо́ка, кої, ж. Людина з такими очима.

Ой, зіходь же, місяченьку, Високо, високо, Бо чекає козаченька Дома чорноока (М. Старицький);

Чорноокий всміхався так, ніби вибачався за брутальність свого колеги (Н. Околітенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорноокий — чорноо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. чорноокий — -а, -е. Який має чорні, темні очі. || у знач. ім. чорноока, -кої, ж. Дівчина, жінка з такими очима. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чорноокий — Чорноо́кий, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. чорноокий — ЧОРНОО́КИЙ, а, е. Який має чорні, темні очі. Двоє дітей були круглі, повновиді, чорноокі і дуже веселі (Фр., VIII, 1952, 342); Настя так полюбила чорнооку і кругловиду Галю, що часом більше піклувалася коло неї... Словник української мови в 11 томах
  5. чорноокий — Чорноо́кий, -а, -е Черноглазый. Левиц. І. 460. Словник української мови Грінченка