1. Словник української мови у 20 томах

чорносотенець

ЧОРНОСО́ТЕНЕЦЬ, нця, ч. (перев. у мн. чорносо́тенці, ів.), іст., політ.

Член крайньо правих організацій у Росії, т.з. чорних сотень, створених у 1905– 1917 рр., які виступали під гаслами монархізму, великодержавного шовінізму та антисемітизму.

З тих очей, з самісінької глибини, з дна без просвітку, проглядало щось мисливське, первісновойовниче й несхибне. Саме так дивився, беручи все на приціл, його батько, чорносотенець, жандармський полковник, і так зараз дивився він, байстрюк, що виховувався на принципах надлюдини (Б. Харчук);

* У порівн. – Чого ж ви лаєтесь? – похмурившись, питає студент. – Я з вами як з людиною говорю, а ви... як чорносотенець який-небудь... (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорносотенець — чорносо́тенець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. чорносотенець — див. чорносотенці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чорносотенець — Чорносо́тенець, -тенця; -тенці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. чорносотенець — ЧОРНОСО́ТЕНЕЦЬ, нця, ч., політ. Член реакційної громадської організації в Росії па початку XX ст.; крайній реакціонер, войовничий ворог соціалізму. Словник української мови в 11 томах