1. Словник української мови в 11 томах

чорносотенець

ЧОРНОСО́ТЕНЕЦЬ, нця, ч., політ. Член реакційної громадської організації в Росії па початку XX ст.; крайній реакціонер, войовничий ворог соціалізму.

На протиставленні інтересів різних націй, на отруєнні свідомості темних і забитих має побудовані всі розрахунки чорносотенців (Ленін, 25, 1972, 82);

Про М. Коцюбинського як про революційного борця та сміливого викривача чорносотенців у період реакції розповіла науковий працівник музею (Рад. літ-во, 7, 1965, 93);

// мн. чорносо́тенці, ців. Найреакційніша монархістська партія.

[V] з’їзд [РСДРП] дав класову оцінку всім непролетарським партіям — чорносотенцям, октябристам, кадетам і есерам — і чітко сформулював більшовицьку тактику щодо цих партій (Іст. УРСР, І, 1953, 620).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорносотенець — ЧОРНОСО́ТЕНЕЦЬ, нця, ч. (перев. у мн. чорносо́тенці, ів.), іст., політ. Член крайньо правих організацій у Росії, т.з. чорних сотень, створених у 1905– 1917 рр., які виступали під гаслами монархізму, великодержавного шовінізму та антисемітизму. Словник української мови у 20 томах
  2. чорносотенець — чорносо́тенець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  3. чорносотенець — див. чорносотенці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чорносотенець — Чорносо́тенець, -тенця; -тенці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)