чорніти
ЧОРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. Ставати, робитися чорним; чорнішати.
Сонце заходить, гори чорніють. Пташечка тихне, поле німіє (Т. Шевченко);
Сонце геть високо піднімається; грає на весну-красну .. Сніг м'якшає, лід дірчавіє, чорніє (Панас Мирний);
З голови і цілого тіла [Асуара] піднялась пара, голі частини стали синіти, потім чорніти (Мирослав Ірчан);
Марусяк гриз травинку і чорнів від чорних дум (Г. Хоткевич).
2. тільки 3 ос. Виділятися чорним кольором, виднітися (про що-небудь чорне, темне).
Дерево сумно чорніло на білому снігу (І. Нечуй-Левицький);
Ой в степу могила з вітром говорила: Повій, вітре, ти на мене, щоб я не чорніла; Щоб я не чорніла, щоб я не марніла, Щоб на мені трава росла та ще й зеленіла (А. Метлинський);
Біля одного з сараїв чорніла купа дерев'яного вугілля (О. Гончар);
Внизу під нами чорніє море (Ю. Яновський).
Значення в інших словниках
- чорніти — чорні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- чорніти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати, робитися чорним або чорнішим (у 1-3, 8 знач.). 2》 тільки 3 ос. Вирізнятися чорним кольором, виднітися (про що-небудь чорне, темне). Великий тлумачний словник сучасної мови
- чорніти — ПОЧОРНІ́ТИ (стати чорним, чорнішим), ПОЧОРНІ́ШАТИ, ЗЧОРНІ́ТИ, ПРИЧОРНІ́ТИ розм., УЧОРНІ́ТИ (ВЧОРНІ́ТИ) розм. — Недок.: чорні́ти, чорні́шати. Словник синонімів української мови
- чорніти — Чорні́ти, -ні́ю, -ні́єш, -ні́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чорніти — ЧОРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися чорним або чорнішим (у 1-3, 8 знач.). Сонце заходить, гори чорніють. Пташечка тихне, поле німіє (Шевч., II, 1963, 37); Сонце геть високо піднімається; грає на весну-красну.. Словник української мови в 11 томах
- чорніти — Чорні́ти, -ні́ю, -єш гл. Чернѣть. Чорніє гай над водою. Шевч. Словник української мови Грінченка