1. Словник української мови у 20 томах

чотиривірш

ЧОТИРИВІ́РШ, а, ч., літ.

Окрема строфа, що складається з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням; катрен.

Балада Міцкевича “Trzech Budrysów” написана чотиривіршем з внутрішньою римою в першому і третьому рядку і кінцевою римою в другому – четвертому рядку (з наук. літ.);

Бурсака щось штовхнуло, він величаво підняв руку вперед і напруженим голосом прочитав чотиривірш: В мереживах наших слів помирають земні обмани (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чотиривірш — чотириві́рш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. чотиривірш — -а, ч. Викінчена за змістом окрема строфа, що складається з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням; катрен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чотиривірш — ЧОТИРИВІ́РШ, КАТРЕ́Н. Словник синонімів української мови
  4. чотиривірш — ЧОТИРИВІ́РШ, а, ч. Викінчена за змістом окрема строфа, що складається з чотирьох рядків з суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням; катрен. Словник української мови в 11 томах