1. Словник української мови в 11 томах

чотиривірш

ЧОТИРИВІ́РШ, а, ч. Викінчена за змістом окрема строфа, що складається з чотирьох рядків з суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням; катрен.

Балада Міцкевича "Trzech Budrysów" написана чотиривіршем з внутрішньою римою в першому і третьому рядку і кінцевою римою у другому — четвертому рядку (Рад. літ-во, 4, 1958, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чотиривірш — ЧОТИРИВІ́РШ, а, ч., літ. Окрема строфа, що складається з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням; катрен. Словник української мови у 20 томах
  2. чотиривірш — чотириві́рш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. чотиривірш — -а, ч. Викінчена за змістом окрема строфа, що складається з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням; катрен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чотиривірш — ЧОТИРИВІ́РШ, КАТРЕ́Н. Словник синонімів української мови