1. Словник української мови у 20 томах

чотириголовий

ЧОТИРИГОЛО́ВИЙ, а, е.

1. Який має чотири голови (див. голова́ 1).

Лугарі сиділи круг багаття.. Згадувано було й Білого Бога Дажбога, що зветься Сонцем; і вітця його Соварога, який правує небом і землею і був уже тоді, коли в світі ще нічого не було; й саму Землю-матір, що її дехто прозиває Ладою, бо дає лад і людям, і тварині, й усякому зелові; й Перуна, котрий мече блискавки, й Перунових духів; і весняного Дажбога Ярила; й чотириголового Дажбога Світовида (І. Білик).

2. архт. З чотирма банями.

Чотириголова церква.

3. мед. Який має чотири головки.

Запропоновано тест для визначення функціонального стану медіальної головки чотириголового м'яза стегна (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чотириголовий — чотириголо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. чотириголовий — -а, -е. 1》 Який має чотири голови (див. голова 1)). 2》 архіт. З чотирма банями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чотириголовий — ЧОТИРИГОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Який має чотири голови ( див. голова́ 1). 2. архт. З чотирма куполами. Словник української мови в 11 томах