1. Словник української мови в 11 томах

чотириголовий

ЧОТИРИГОЛО́ВИЙ, а, е.

1. Який має чотири голови ( див. голова́ 1).

2. архт. З чотирма куполами.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чотириголовий — ЧОТИРИГОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Який має чотири голови (див. голова́ 1). Лугарі сиділи круг багаття.. Згадувано було й Білого Бога Дажбога, що зветься Сонцем; і вітця його Соварога, який правує небом і землею і був уже тоді, коли в світі ще нічого не було... Словник української мови у 20 томах
  2. чотириголовий — чотириголо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чотириголовий — -а, -е. 1》 Який має чотири голови (див. голова 1)). 2》 архіт. З чотирма банями. Великий тлумачний словник сучасної мови