чотирикутний

ЧОТИРИКУ́ТНИЙ, а, е.

Який має чотири кути.

Фанза скидається на маленьку фортецю, обведену чотирикутною кам'яною стіною з дашком з оригінальної китайської черепиці та високими й міцними воротами (П. Козланюк);

На цьому півострові, за сірими стінами і чотирикутними високими вежами з переходами й містками, що, здавалося, виростали з скелястого, кам'яного берега, на семи зелених горах розкинулось велике місто Візантіон (С. Скляренко);

Центром військового життя був великий чотирикутний майдан, де збиралася рада (З. Тулуб);

// Який формою нагадує чотирикутник.

Старий міцно стиснув у руках скручений джгут, і на його чотирикутному обличчі здулися грізні синюшні жовна (С. Добровольський);

Раптом есесівець чотирикутним величезним носком чобота вибив цеберку з тремтячих рук діда (О. Іваненко);

Його висхле довге обличчя, що довшало від чотирикутної борідки, посміхалося (Олесь Досвітній).