чув'яки
ЧУВ'Я́КИ, ів, діал. ЧУВАКИ́, ів, мн. (одн. чув'я́к, а і чува́к, а́, ч.).
Шкіряні туфлі з м'якою підошвою без підборів (перев. у народів Кавказу та Криму).
Тиша. Повільно пройшли, ліниво розмовляючи, два тюрки. Стихло за рогом шемрання чув'яків (О. Донченко);
А гаспидський черкес, які ловкі чуваки надів (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чув'яки — -ів, мн. (одн. чув'як, -а, ч.). Шкіряні черевики з м'якою підошвою без підборів (перев. у народів Кавказу та Криму). Великий тлумачний словник сучасної мови