чув'яки
чув'я́ки
-ів, мн. (одн. чув'як, -а, ч.).
Шкіряні черевики з м'якою підошвою без підборів (перев. у народів Кавказу та Криму).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чув'яки — ЧУВ'Я́КИ, ів, діал. ЧУВАКИ́, ів, мн. (одн. чув'я́к, а і чува́к, а́, ч.). Шкіряні туфлі з м'якою підошвою без підборів (перев. у народів Кавказу та Криму). Тиша. Повільно пройшли, ліниво розмовляючи, два тюрки. Стихло за рогом шемрання чув'яків (О. Словник української мови у 20 томах