1. Словник української мови у 20 томах

чуднуватий

ЧУДНУВА́ТИЙ, а, е.

Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування, трохи чудний (у 1, 2 знач.).

Пізніше, краще познайомившись з командиром полку, Андрій побачив, що це якась особлива, навіть чуднувата людина (Ю. Бедзик);

– І такий він і з обличчя був... чуднуватий якийсь (Г. Хоткевич);

Кирило Заболотний, .. у школі з-поміж нас вирізнявся не лише веселістю вдачі, а ще й чуднуватим своїм ім'ям, бо ж справді чудне: хоч як його читай – зліва чи справа, від початку чи від кінця, – а воно все буде Кирик та й Кирик!.. (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чуднуватий — див. дивак Словник синонімів Вусика
  2. чуднуватий — Дивний, химерний Словник чужослів Павло Штепа
  3. чуднуватий — чуднува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. чуднуватий — -а, -е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування, трохи чудний (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чуднуватий — ЧУДНУВА́ТИЙ, а, е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування, трохи чудний (у 1, 2 знач.). Пізніше, краще познайомившись з командиром полку, Андрій побачив, що це якась особлива, навіть чуднувата людина (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах