1. Словник української мови в 11 томах

чуднуватий

ЧУДНУВА́ТИЙ, а, е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування, трохи чудний (у 1, 2 знач.).

Пізніше, краще познайомившись з командиром полку, Андрій побачив, що це якась особлива, навіть чуднувата людина (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 96);

— І такий він і з обличчя був… чуднуватий якийсь (Хотк., І, 1966, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чуднуватий — див. дивак Словник синонімів Вусика
  2. чуднуватий — Дивний, химерний Словник чужослів Павло Штепа
  3. чуднуватий — ЧУДНУВА́ТИЙ, а, е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування, трохи чудний (у 1, 2 знач.). Пізніше, краще познайомившись з командиром полку, Андрій побачив, що це якась особлива, навіть чуднувата людина (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. чуднуватий — чуднува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. чуднуватий — -а, -е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування, трохи чудний (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови