чуднувато

ЧУДНУВА́ТО. Присл. до чуднува́тий.

Він якось чуднувато криво посміхнувся, ніби судорога пересмикнула йому праву щоку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чуднувато — ЧУДНУВА́ТО. Присл. до чуднува́тий. Він якось чуднувато криво посміхнувся, ніби судорога пересмикнула йому праву щоку (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  2. чуднувато — чуднува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. чуднувато — Присл. до чуднуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови