1. Словник української мови в 11 томах

чуднота

ЧУДНО́ТА, и, ж., розм. Те саме, що ди́во.

"Чуднота! — міркував він дорогою.— Чи це мій син занадто порозумнів, чи попросту вдає дурника?" (Крим., Вибр., 1965, 342).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чуднота — див. диво Словник синонімів Вусика
  2. чуднота — ЧУДНО́ТА, и, ж., розм. Те саме, що ди́во. “Чуднота! – міркував він дорогою. – Чи це мій син занадто порозумнів, чи попросту вдає дурника?” (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  3. чуднота — -и, ж., розм. Те саме, що диво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чуднота — Чуднота, -ти ж. Диво. Не ест великой чудноти. Не велико диво. Вх. Уг. 276. Словник української мови Грінченка