чудодій

ЧУДОДІ́Й, і́я, ч.

1. заст. Той, хто робить чудеса; чарівник, чаклун.

Над розгорнутою картою схилився землемір .. Враження було таке, наче то не землемір, а якийсь всесильний маг, чудодій, що на пожовклій карті-оракулі вичитує кожному його долю (І. Кириленко);

Хто ж такий Куцевич? На це давала відповідь і його стаття. І не треба було бути великим чудодієм, щоб розгадати його характер (Н. Рибак);

Ви не можете спинити його, вернути хоч на десять хвилин назад? Ви ж чудодій. Зробіть це (В. Винниченко);

// Той, хто робить щось надзвичайне, дивне.

Артисте, друже, чудодіє, Віншую з святом я тебе (М. Старицький).

2. розм. Те саме, що дива́к.

[Карпо:] Скажу твоїми словами: мрії твої-суєта! [Іван:] Карпо! Може, я і справді чудодій, може, мої мрії – суєта; сцена ж – мій кумир, театр – священний храм для мене! Тільки з театра [театру], як з храму крамарів, треба гнать і фарс, і оперетку, вони .. смак псують і тільки тішаться пороком! (І. Карпенко-Карий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудодій — див. умілий; чародій Словник синонімів Вусика
  2. чудодій — чудоді́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. чудодій — -ія, ч. 1》 Той, хто робить чудеса; чарівник. || Той, хто робить щось надзвичайне, дивне. 2》 розм. Те саме, що дивак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чудодій — ДИВА́К (той, хто викликає здивування своєю поведінкою, вчинками), ЧУДА́К, ОРИГІНА́Л розм., ЧУДА́Р розм., ЧУДИ́ЛО розм., ЧУДІ́Й розм., ЧУДОДІ́Й розм., ХИМЕ́РНИК розм., ХИМЕ́РА розм., ПРОЯ́ВА розм., ПРИЧУ́ДА розм., ЕКСЦЕ́НТРИК заст. Словник синонімів української мови
  5. чудодій — ЧУДОДІ́Й, і́я, ч. 1. заст. Той, хто робить чудеса; чарівник. Над розгорнутою картою схилився землемір.. Враження було таке, наче то не землемір, а якийсь всесильний маг, чудодій, що на пожовклій карті-оракулі вичитує кожному його долю (Кир., Вибр. Словник української мови в 11 томах