1. Словник української мови у 20 томах

чудуватися

ЧУДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., чому, з кого, з чого і без дод.

Бути в стані здивування, виявляти подив, здивування; дивуватися.

Нянька і кухарка аж чудувалися, де в тої старої береться стільки сили (О. Маковей);

Він допитливо розглядає гори, чудується щедрому святу барв і пейзажів (М. Стельмах);

Пальці музикантші заметалися так швидко, що за ними було неможливо стежити, і видавлювали з клавішів такі могутні звуки, що можна було тільки чудуватися, як на це здатна така тендітна істота (Ф. Бурлака).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудуватися — див. ДИВУВАТИ і ДИВУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  2. чудуватися — див. дивуватися Словник синонімів Вусика
  3. чудуватися — чудува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. чудуватися — -уюся, -уєшся, недок., чому, з кого – чого і без додатка. Бути в стані здивування, виявляти подив, здивування; дивуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чудуватися — ДИВУВА́ТИСЯ (бути в стані здивування), ВРАЖА́ТИСЯ, ЧУДУВА́ТИСЯ, ДИВУВА́ТИ розм., ДИ́ВОМ ДИВУВА́ТИСЯ розм., ЧУ́ДОМ ЧУДУВА́ТИСЯ розм., ЧУДУВА́ТИ розм., ПОДИВЛЯ́ТИ розм., ЗУМІВА́ТИСЯ діал., ЧУДИ́ТИСЯ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  6. чудуватися — Чудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся з кого-чого, кому-чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чудуватися — ЧУДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., чому, з кого— чого і без додатка. Бути в стані здивування, виявляти подив, здивування; дивуватися. Нянька і кухарка аж чудувалися, де в тої старої береться стільки сили (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. чудуватися — Чудуватися, -дуюся, -єшся гл. = чудувати. Чудуються, дивуються жиди бородаті. Рудан. І. 37. Лани ся чудували, скільки має грошей. Гол. І. 162. Стали чудуватися з неї не помалу. МВ. (О. 1862. І. 99). Словник української мови Грінченка