1. Словник української мови у 20 томах

чужачок

ЧУЖАЧО́К, чка́, ч.

Зменш. до чужа́к.

[Снігур] – А чужачок і повиштовхував усіх пташенят, одного тільки й залишив (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужачок — чужачо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. чужачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до чужак. Великий тлумачний словник сучасної мови