чужачок

чужачо́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужачок — ЧУЖАЧО́К, чка́, ч. Зменш. до чужа́к. [Снігур] – А чужачок і повиштовхував усіх пташенят, одного тільки й залишив (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  2. чужачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до чужак. Великий тлумачний словник сучасної мови