чуттєвість

ЧУТТЄ́ВІСТЬ, вості, ж.

1. Властивість за знач. чуттє́вий.

Чуттєвість сприймання;

Квапливий, гнучкий, сповнений чуттєвості почерк, де кожна літера вдавалася йому завжди відбиттям її чарівливої, покірної і вічно невловимої душі (П. Загребельний);

Валерчина Марина гарна до непристойності. Джерело краси й чуттєвості було в Марининому єстві таким могутнім, що воно не всихало ні від поганого харчування, ні від тяжкої праці (Є. Кононенко).

2. Здатність відчувати, сприймати що-небудь органами чуття.

Теза сильної, інтелектуальної особистості, заперечення всіляких емоцій, інтуїції, чуттєвості постійно варіюється Савлутинським – в цьому найперш вбачає він динаміку прогресу (М. Івченко);

Юрба випаровувала сласність, як розквітле напровесні дерево свої шлюбні пахощі, вона гнітила могутністю чуттєвості, прихованої в глибу цих сотень істот, що були мов вибагливим втіленням одного великого самця й великої самиці з пристрастю, гідною їхнього велетенського тіла (В. Підмогильний).