1. Словник української мови у 20 томах

чіпець

ЧІПЕ́ЦЬ, пця́, ч.

1. Те саме, що чепе́ць.

Ой пила, пила, Чіпця загубила (з народної пісні);

Русую кісоньку під чіпець (Сл. Б. Грінченка);

Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці [ниті] (Номис).

2. діал. Сорочка, в якій інколи народжується дитина.

В чіпці уродився, а на посторонку згине (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чіпець — чіпе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. чіпець — В чіпци родився. Вродився дуже щасливий. В чіпци родився, а на посторонку згинув. Хоч і мав щастя, та змарнувався. Приповідки або українсько-народня філософія
  3. чіпець — -пця, ч. Те саме, що очіпок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чіпець — ОЧІ́ПОК (старовинний головний убір заміжньої жінки), ЧЕПЕ́ЦЬ, ЧІПЕ́ЦЬ, ЧІПО́К розм., КИ́ЧКА діал.; ЧУ́ШКА діал. (різновид цього убору); КОРА́БЛИК (з піднятою передньою і задньою частинами). Словник синонімів української мови
  5. чіпець — Чіпе́ць, чіпця́; чіпці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чіпець — ЧІПЕ́ЦЬ, пця́, ч. Те саме, що очі́пок. Ой пила, пила, Чіпця загубила (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 157). Словник української мови в 11 томах
  7. чіпець — Чіпець, -пця м. 1) = чепець 1. Русую кісоньку під чіпець. Грин. III. 548. Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. Ном. заг. № 145. 2) = чепчик 3. В чіпці уродився, а на посторонку згине. Ном. № 4091. 3) = чепець 4. О. 1862. V. Кух. 39. Словник української мови Грінченка