чітко

ЧІ́ТКО.

Присл. до чітки́й.

Всю ніч хлопці писали листівки, чітко, як у стінгазеті, виводячи літери, щоб було не гірше, ніж надруковане (О. Гончар);

Добре видно прожектори автомашин, кінські копита, чітко відбилися ковані колеса возів (В. Кучер);

Сонце заходило червоно, на вітер; на тлі вечірньої заграви чітко вимальовувався хутір Вишневий (Григорій Тютюнник);

Клуб було радіофіковано, голос лектора чітко звучав з гучномовця (Л. Дмитерко);

Чітко Донелайтіс дав якесь розпорядження, і на ріллі загупали кроки червоноармійців (М. Стельмах);

Порівнявшися з Сергієм, юнак чітко, по-військовому козирнув (В. Козаченко);

Військовий подивився гостро. Він завжди дивиться гостро і чітко (М. Хвильовий).