шабатура
ШАБАТУ́РА, и, ж., діал.
Скринька, коробка; бляшана банка.
Він кинув у шабатуру книжку, почепив набакир кепку і виклично [з викликом] подивився на Сагайдака (С. Добровольський);
Це велика кругла шабатура, і в ній – торт (І. Микитенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шабатура — див. КОРОБКА. Словник синонімів Караванського
- шабатура — шабату́ра іменник жіночого роду скринька, коробка діал. Орфографічний словник української мови
- шабатура — -и, ж., діал. Скринька, коробка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шабатура — КОРО́БКА (невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, перев. з накривкою), ПУ́ДЛО діал., ШАБАТУ́РА діал.; ПУ́ШКА діал. (металева, з пластмаси). Словник синонімів української мови
- шабатура — ШАБАТУ́РА, и, ж., діал. Скринька, коробка. Він кинув у шабатуру книжку, почепив набакир кепку і виклично [з викликом] подивився па Сагайдака (Добр., Тече річка.., 1961, 162); Це велика кругла шабатура, і в ній — торт (Мик., II, 1957, 58). Словник української мови в 11 томах