шабатура
КОРО́БКА (невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, перев. з накривкою), ПУ́ДЛО діал., ШАБАТУ́РА діал.; ПУ́ШКА діал. (металева, з пластмаси). Софія несла несесер та коробку з капелюшем (Леся Українка); Високо, обіч фірмана, поставила (дядиха) великанське біле пудло: в нім було три капелюхи і бараболяник-плескач зверху (Г. Хоткевич); Це велика кругла шабатура, і в ній — торт (І. Микитенко); Входить Хоростіль, з клунком на плечах, у полотнянім плащі і брилі, через плечі перевішена пушка ботанічна (І. Франко).
СКРИ́НЬКА (маленька коробка для зберігання коштовностей, дрібних предметів), ШКАТУ́ЛКА, ШКАТУ́ЛА заст., ПОГРІБЕ́ЦЬ заст., ШАБАТУ́РА діал.; РА́ХВА (дерев'яна інкрустована, круглої форми); ШУХЛЯ́ДА (чотирикутна, перев. висувна — в столі, шафі). Донна Анна.. перебирає у скриньці коштовності, прикраси (Леся Українка); Ото бере пан шкатулку.. Пани гроші держать в таких скриньках (казка); Жінка поквапно дістала з шкатулки паспорт (Я. Гримайло).
Значення в інших словниках
- шабатура — див. КОРОБКА. Словник синонімів Караванського
- шабатура — ШАБАТУ́РА, и, ж., діал. Скринька, коробка; бляшана банка. Він кинув у шабатуру книжку, почепив набакир кепку і виклично [з викликом] подивився на Сагайдака (С. Добровольський); Це велика кругла шабатура, і в ній – торт (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
- шабатура — шабату́ра іменник жіночого роду скринька, коробка діал. Орфографічний словник української мови
- шабатура — -и, ж., діал. Скринька, коробка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шабатура — ШАБАТУ́РА, и, ж., діал. Скринька, коробка. Він кинув у шабатуру книжку, почепив набакир кепку і виклично [з викликом] подивився па Сагайдака (Добр., Тече річка.., 1961, 162); Це велика кругла шабатура, і в ній — торт (Мик., II, 1957, 58). Словник української мови в 11 томах