шабашка
ШАБА́ШКА¹, и, ж.
Дошка.
Чомусь згадались найперше оті корпуси комбінату, що за дамбою ліворуч, як іти до Дніпра, за отим парканом колючим, що через нього Сьома дошки-шабашки тягає (О. Гончар).
ШАБА́ШКА², и, ж., прост.
1. Вільний від роботи час; перерва для відпочинку.
2. Робота у вільний (неробочий час).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шабашка — шаба́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шабашка — (-и) ж.; крим., жрм. Робота вигідна, "ліва". — Нічого з ним не сталося. Шабашку кінчає... (О. Костенко, Спокуса); З'ясувалося, документи в нього викрав нечистий на руку земляк, напарник по "шабашці" <...> (Україна і світ сьогодні, 2000, № 4). СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 543. Словник жарґонної лексики української мови