1. Словник української мови у 20 томах

шабельний

ШАБЕ́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до шаблі.

Непроворний на вигляд, він у бою гасав на коні, як чорт, і не раз тішив самого Богуна своїми дужими і хвацькими шабельними ударами (Н. Рибак);

// Озброєний шаблями.

По кількох хвилинах наші визначені для удару шабельні підрозділи стояли в кінному ладу, готові до атаки (Я. Качура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шабельний — шабе́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. шабельний — -а, -е. Стос. до шаблі. || Озброєний шаблями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шабельний — Шабе́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шабельний — ШАБЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до шаблі. Непроворний на вигляд, він у бою гасав на коні, як чорт, і не раз тішив самого Богуна своїми дужими і хвацькими шабельними ударами (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 218); // Озброєний шаблями. Словник української мови в 11 томах
  5. шабельний — Шабельний, -а, -е Сабельный. Словник української мови Грінченка