шабот

ШАБО́Т, а, ч., спец.

Чавунна основа ковадла спеціалізованого молота.

Бійки [молота] повинні зберігати в процесі роботи свою паралельність. Порушення паралельності вказує на зміщення шабота (стільця) або перекіс плити і станини молота (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шабот — шабо́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. шабот — -у, ч., спец. Чавунна основа ковадла механічного молоту. Великий тлумачний словник сучасної мови