шабот
ШАБО́Т, а, ч., спец.
Чавунна основа ковадла спеціалізованого молота.
Бійки [молота] повинні зберігати в процесі роботи свою паралельність. Порушення паралельності вказує на зміщення шабота (стільця) або перекіс плити і станини молота (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me