шаг

ШАГ, а́, ч., іст.

До революції на Україні – дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш.

Хто шага не береже, той не варт і копійки (прислів'я);

Жив собі чоловік Омелько та ходив він до моря на заробітки й заробив за літо сорок шагів (з легенди);

Вже горох поспів був і в місті можна було купити десять стрючків [стручків] за шага (А. Свидницький);

// Найменша грошова сума.

Опинився Шавкун серед великого города без шага грошей, без знайомих людей (Панас Мирний);

– Віддала дочку заміж, оженила сина, батька поховала – та ніде й шага не позичала (Л. Яновська).

◇ Гріш (копі́йка, шаг) ціна́ [в база́рний день] див. ціна́;

(1) І (ні, ані́) [ла́маного (щерба́того, залі́зного і т. ін.)] шага́ (ше́ляга):

а) (зі сл. не мати, не дати, не взяти і т. ін.) зовсім нічого, ніяких грошей.

[Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький);

– Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко);

[Юда:] Та що ж би розпочав я – голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка);

– Так і з людьми буває. За деякого на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий);

[Настя:] Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький);

б) зовсім немає грошей.

– Туреччина вимагає, щоб ми їх [сорок мільйонів] сплатили, а в державній скарбниці – ані шеляга (З. Тулуб);

В кише́ні ані́ шага́.

– А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький);

Не ва́ртий (не варт) [і] [ла́маного] гроша́ (карбо́ванця, [щерба́тої] копі́йки, шага́, ше́ляга, [мі́дного] п'ятака́) [в база́рний день] див. ва́ртий;

(2) Ні на шаг – те саме, що Ні на гріш (див. гріш).

Скрізь блукають голі-босі, Крихти лану ждуть і досі, Мов його поглинув враг! Без роботи міцні руки Опускаються з розпуки... Праці, праці! Ні на шаг! (П. Грабовський);

(3) Обде́рти до ни́тки, до шага́ (д) див. обдира́ти;

Щерба́тий (ла́маний) гріш (шаг) див. гріш.