шалений

ШАЛЕ́НИЙ, а, е.

1. Який утратив самовладання, перебуває в стані надмірного збудження, хвилювання.

Вам чути, як здаля лунає Той рев шалених вояків – Іде, іде проклята зграя, Щоб ваших нищити синів (М. Вороний);

// Якого не можна втримати; нестримний.

І віжки чують ще долоні... Там кличе сурма, кличе стяг, де простягли шалені коні криваві гриви у вітрах... (В. Сосюра);

// Який виражає або в якому виражається несамовитість, нестямність.

Оля сплітала віночок, Ним уквітчала голівку, З криком шаленим гучним Низько схилилась над річку (з народної пісні);

Шалений сміх Нартала покривається голосним екстатичним співом християн (Леся Українка).

2. Який має надзвичайну силу вияву, сповнений її; дуже сильний (перев. про явища природи, стихійні явища).

Закрию очі, сплю – не сплю і марю .. Без ваги лечу в шалену сніговицю на погибель... (Леся Українка);

Шалений холодний вітер люто висвистував і завивав, біснуючись над степом (Іван Ле і О. Левада);

Шалений шторм хвилював морські води до самого обрію (М. Трублаїні);

// Гучний і настирливий (про звук).

Акомпанемент гуде, гуде, гуде, переходячи часами у якесь шалене ревище... (Остап Вишня);

З шляху почулося шалене тенькання дзвоників (М. Стельмах);

// Нестримний, дуже напружений у своєму перебігу.

Знемігся Ярема в шаленім бою, – Від пекла одводить кінноту свою (М. Старицький);

Зчинилась шалена перестрілка (П. Колесник);

Рота, вже залігши по дамбі поруч з іншими покремсаними підрозділами полку, відбивала шалену першу контратаку (О. Гончар);

// Надзвичайно активний, енергійний.

[Кузь:] Ви тоді [у 1914 р.] шалену агітацію розвивали серед фабрично-заводського пролетаріату – аякже, оборонці! (П. Тичина).

3. Який перевершує звичайну міру, норму, звичайний ступінь чого-небудь.

Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки, яка того літа починалась вже о сьомій годині (І. Муратов);

Селяни лише похитували головами: де тільки й береться така шалена сила в чоловіка (М. Стельмах);

Дід заревів від такого шаленого кашлю, що крейда посипалась із стелі на долівку (О. Довженко);

// перен. Дуже великий (перев. про гроші).

Професор купив .. коняку з селянським возом, віддав за неї шалені гроші (П. Загребельний);

– Мені дали землю за геройські подвиги, але це ще не значить, що я маю шалені кошти на будування замка [замку] і міста (З. Тулуб);

// Який проходить, відбувається з надзвичайно великою затратою сил, енергії, часу і т. ін.; напружений.

І Василь почав роботу. Він звивався змією й пересувався по землі, випростовувався, ще пересувався і потім знов скручувався, знов випростовувався. Це була шалена робота; через п'ятнадцять-двадцять поворотів Василь вимучився так, що мусив довгий час відпочивати (Г. Хоткевич);

Минув день, день шаленої підготовки (І. Микитенко).

4. Дуже великий і сильний, що виходить за межі звичайного (про відчуття, почуття і т. ін.).

Тепер я вже не тільки постогную, а часом мало не плачу од шаленого болю в грудях (М. Коцюбинський);

Кажу я про шалене Кохання, розпач, сум, А ти глузуєш з мене, Вклоняєшся на глум (Леся Українка);

Жага йому шалена у грудях сушить, дихать не дає (І. Гончаренко);

І серце, немов на штики, шалена журба нанизала, – і серце кричить до зірок: “Нащо ж ви синочка забрали?” (В. Сосюра);

Бурсак Андрій з шаленою люттю схопив заднє колесо і зупинив ридван (О. Довженко);

В серці капітана Косарева раптом закипів шалений гнів від можливої образи (Я. Качура);

Левко знавіснів од шаленої радості (М. Стельмах);

// У якому виявляється велике роздратування, нервування, ворожість і т. ін.

В тиху кімнату раптом вривається шалений галас Європи, яка захлинається новинами й тривогами (Н. Рибак);

// Який проходить у тривогах, неспокої, напруженні і т. ін.

Сьогодні в Андрія був шалений день. Двічі за зміну “забурювались” вагонетки, і він доволі попомучився, поки їх поставив (О. Гуреїв);

Життя моє шалене несе мене в свій огненний простір (В. Сосюра);

// Який передає піднесеність, збудженість творця, виконавця.

– Гей, шаленая пісне! І в кого вдалась ти така непокірна? (Леся Українка);

Дві душі: одна шукає бурі, струн шалених на бандурі срібнодзвону, блискавок, поезій, братніх марсельєзів [марсельєз]. А друга... друга – блакитний спокій вдалині (В. Чумак).

5. Надзвичайно стрімкий (про рух, швидкість і т. ін.).

Махове коло закрутилось в такому шаленому льоті, що, здавалось, підхопить з собою й машину (М. Коцюбинський);

Карпо гикнув, свиснув, стрельнув гарапником, і вороні, розкидаючи стужавіле болото, витягнулися в шаленому галопі (М. Стельмах);

Що вони [вовки] не будуть та й не можуть нападати на автомашини на такій шаленій швидкості, це Захар розумів (Іван Ле);

// Стрімкий, інтенсивний (про темп, ритм і т. ін.).

Події далі розгортаються шаленими темпами (С. Скляренко);

Швидше порадься з Каменою, Розбуди Аполлона: Темпи шалені – Наш закон (М. Рильський);

Октавами поем я не писав. Хіба вкладеш епохи ритм шалений в рядки заковані (В. Сосюра);

// Виконуваний, здійснюваний надзвичайно швидко, з величезним напруженням.

Музика гула, від шаленого кружляння паморочилася голова, один раз Орися заточилася, але Тимко підтримав її рукою (Григорій Тютюнник);

На Черниша ці смагляві румунські хлопці в беретах навіяли інші думки. Пригадалось: падіння дотів, прорив останнього боярського рубежу і той шалений марш по відкритих внутрішніх шляхах Романії... (О. Гончар).

6. Те саме, що нерозсу́дливий.

Отак тії каверзники змовлялись .. на ґвалтовний учинок, і ніхто не розібрав би, що справді в їх на думці. Шалений був народ! Усе йому дурниця: чи жити, чи вмерти – йому байдуже (П. Куліш);

Шалена Катерина могла прилюдно, не боячись поліції, агітувати людей (Д. Бедзик);

// у знач. ім. шале́ний, ного, ч.; шале́на, ної, ж. Нерозумна, нерозсудлива людина; навіжений, навіжена.

Він не міг далі слухати, не міг пробувати далі в товаристві шалених, що самохіть ідуть під ніж... (М. Коцюбинський);

Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: Шалений! що зробив ти із своїм життям? (М. Рильський);

// Позбавлений розумного, практичного змісту.

План Марусяка був дійсно шалений, побудований скоріше на психології, як на рахунку (Г. Хоткевич);

Дивитесь ви на зелене поле, куди аероплан побіжить, і чогось вам на думку спадає шалене бажання самому дременуть на зелене поле (Остап Вишня);

Інколи Олені спадала шалена думка, що, може, краще зробила б, віддавшись за отого канадця, який колись сватав її (Ірина Вільде);

// Те саме, що божеві́льний 1.

[Ройс:] Хитруєш ти, сенаторе. Боїшся Сказати в вічі: що так стурбувало Святий синкліт: Ройс грошей не дає? І ви його за це оголосили Шаленим? (І. Муратов).

7. розм. Який випадково залетів куди-небудь, влучив у кого-, що-небудь (про кулю, снаряд і т. ін.); випадковий.

Іноді козенятко мчало швидше і висувалось головою з-за неї; тоді тринога, безсила мати напружувала всі свої сили, щоб бігти врівень з козеням, щоб яка шалена куля не влучила в нього... (Олесь Досвітній).

◇ (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) шале́ний – дуже швидко, з великим завзяттям.

На обрії .. замаячили постаті. Вони бігли як шалені (Ю. Яновський);

Він працював як шалений, кілька разів викручував від поту сорочку (С. Чорнобривець).