шамкання

ША́МКАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. ша́мкати¹ і звуки, утворювані цією дією.

– Я говорю до майбутньої артистки, якій не завадить проникати і в глибину старечої душі, бо одного беззубого шамкання для сцени ще замало (І. Волошин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шамкання — ша́мкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. шамкання — -я, с., розм. Дія за знач. шамкати I і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шамкання — ША́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ша́мкати¹ і звуки, утворювані цією дією. — Я говорю до майбутньої артистки, якій не завадить проникати і в глибину старечої душі, бо одного беззубого шамкання для сцени ще замало (Вол., Місячне срібло, 1961, 58). Словник української мови в 11 томах