1. Словник української мови у 20 томах

шамкати

ША́МКАТИ¹, аю, аєш, недок., розм.

1. Говорити невиразно, нерозбірливо, злегка шепелявлячи.

– І чого жахаються, дурні? – шамкає він беззубим ротом. – Діда Хо, що світ прозвав страхом? А дід цілком і не страшний... (М. Коцюбинський);

Вибираючи коноплі, бабуся шамкає беззубим ротом баладу про лиху свекруху (С. Васильченко);

Надійка так і не могла добрати, що говорить до неї, шамкаючи, Тимофій Гаврилович (В. Козаченко);

* Образно. Здавалося, отак сидів би день, місяць, не пив, не їв, аби тільки гупав бубон, шамкала стара катеринка і лився в груди прозорий, холодний струмінь весни (М. Чабанівський).

2. рідко. Утворювати шарудливі, шелесткі звуки; шелестіти.

ША́МКАТИ², аю, аєш, недок., діал.

Ходити або робити щось швидко, поспіхом.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шамкати — (ротом) шавкати, шавкотіти; Р. шелестіти; шамкотіти. Словник синонімів Караванського
  2. шамкати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  3. шамкати — ша́мкати 1 дієслово недоконаного виду говорити невиразно розм. ша́мкати 2 дієслово недоконаного виду ходити або робити щось швидко діал. Орфографічний словник української мови
  4. шамкати — I -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Говорити невиразно, нерозбірливо, злегка шепелявлячи. 2》 рідко. Утворювати шарудливі, шелесткі звуки; шелестіти. II -аю, -аєш, недок., діал. Ходити або робити щось швидко, поспіхом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шамкати — ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ), ХАПА́ТИСЯ розм., ШВИДКУВА́ТИ розм., ПОМИКА́ТИ розм., ША́МКАТИ діал., ПОСКОРЯ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. шамкати — ША́МКАТИ¹, аю, аєш, недок., розм. 1. Говорити невиразно, нерозбірливо, злегка шепелявлячи. — І чого жахаються, дурні? — шамкає він беззубим ротом. — Діда Хо, що світ прозвав страхом? А дід цілком і не страшний… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. шамкати — Шамкати, -каю, -єш гл. Ходить проворно. Словник української мови Грінченка