шаміль
ШАМІ́ЛЬ, ШАМІ́ЛЬ-ШАМІ́ЛЬ, виг., діал.
Уживається як присудок для передачі обережного виходу, втечі кого-небудь звідкись.
– Забачив [кум] мене – та зразу шаміль-шаміль поза людьми, а очима блиснув на мене, як той злодій (С. Васильченко);
Встала Одарка й вийшла .. А за нею всі дівчата з хати – шаміль-шаміль-шаміль... (Остап Вишня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Шаміль — Шамі́ль іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
- шаміль — шаміль-шаміль, виг., діал. Уживається як присудок для передачі обережного виходу, втечі кого-небудь звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шаміль — ШАМІ́ЛЬ, ШАМІ́ЛЬ-ШАМІ́ЛЬ, виг., діал. Уживається як присудок для передачі обережного виходу, втечі кого-небудь звідкись.- Забачив [кум] мене — та зразу шаміль-шаміль поза людьми, а очима блиснув на мене, як той злодій (Вас. Словник української мови в 11 томах