шанталавець
ШАНТАЛА́ВЕЦЬ, вця, ч., перен.
Хуліган, пройдисвіт.
Це вже не зграя львівських вуличників і шанталавців, аспірантів до криміналу та шпиталів, подення суспільності, – це купка добрих, тихих дітей (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шанталавець — Шантала́вець: — обідранець [17] — обідранець, босяк, пройдисвіт [I] — обідранець, пройдисвіт [15] [ VI, 149] (з угор. santa, csonkult, csonka «скалічений», а що з італ. cionco «те саме»; можливе й посередництво почерез рум. sontorо́g «окалічений») «лобуз» [ОГ] Словник з творів Івана Франка