шапочник
ША́ПОЧНИК, а, ч.
Майстер, який шиє шапки та інші головні убори.
І сказало Заряддя Катушину: “Будь шапочником, Степан”. І з тих пір .. став він .. простьобувати кашкети й хутряні шапки (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шапочник — ша́почник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови